ходжений

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ходити. || безос. присудк. сл. хо́джено.

2) у знач. прикм. По якому багато ходили; утоптаний (про дорогу, стежку). || перен. Який багато ходив; бувалий.